16 січня 2014, у Києві вперше відбувся День юдаїзму, ініційований Екуменічною комісією Української Греко-Католицької Церкви.
Загалом це вже другий такий захід в Україні, організований з метою створення міжрелігійного діалогу в суспільному просторі. Раніше подібна зустріч відбулась в Одесі. Хоч подія не була численною, особливо після оприлюднення підписаних Верховною Радою законів, проте вона привнесла чимало нового в розуміння міжрелігійних стосунків для кожного з його учасників.
Із доповідями виступили: Геннадій Білорицький (Об’єднання юдейських релігійних організацій України, радник з юридичних питань Головного рабина м. Києва та України), Ольга Макар (Спільнота св. Еґідія та «Молоді за мир») та Тарас Дзюбанський (Центр міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», радник міського голови Львова з питань міжрелігійного діалогу), який зокрема нагадав, що сьогоднішнє зібрання присвячене 50-й річниці Другого Ватиканського Собору, де було прийнято революційний документ – Декларацію Nostra aetate. Він також додав, що вперше собор завершився не накладанням анафеми, а навпаки – закликом до співпраці. Декларація містить у собі п’ять артикулів, четвертий з яких безпосередньо присвячений юдаїзму. Зокрема, там йдеться про глобалізацію розмов, про слухання і говоріння до іншого. Цікаво, що до артикулу не було додано жодного посилання, що свідчить про відсутність позитивних діалогів з юдеями протягом усієї історії.
Християни можуть чимало почерпнути від читання єврейських текстів, оскільки спільна спадщина – це підґрунтя для розмови. Відтак з’являється нова думка для осмислення – те, що єдиний народ Божий як свідок миру та примирення між собою.
Тарас Дзюбанський
Представник юдеїв, Геннадій Білорицький, розповів про те, чим насправді є юдаїзм і чому його по суті не можна називати релігією: «Юдаїзм – це народ, який став народом саме через Завіт людей з Всевишнім, а тому – це спосіб життя нації, обґрунтований релігійними цінностями. Окрім того, навряд чи юдаїзм варто вважати світовою релігією, однак його можна назвати таким, який має світовий вплив». Доповідач зробив акцент на тому, що євреям немає сенсу конкурувати з християнами за паству, а вступ до лав юдеїв зі сторони прирівнюється до іспитів спецназу (з кількох тисяч претендентів в Україні щороку його проходить приблизно 30 людей).
Ще одним актуальним питанням стало «оживлення» пам’яті жертв Голокосту, про що розповіла представниця «Молоді за мир» Ольга Макар. За її словами, найактуальнішим питанням для них лишається те, як передати молоді знання про численні жертви та оживити їхнє сприйняття минулого. Вихід було знайдено через щорічні паломництва до Освєнціму в Польщі з метою вживу показати наслідки звірств та почути історії про жертви режиму. Науковець підкреслила, що навіть люди, які їхали просто заради поїздки, починали по-іншому сприймати Голокост, вони починали жадати жити задля миру і викорінення насилля. Додамо, що така ініціатива триває вже четвертий рік і у планах – об’єднати молодих українців з усієї країни.
Організатори чітко окреслили позицію, що метою зустрічі є спільний діалог, який має на меті розмови не про догматичний рівень, а про співпрацю в звичайному житті та розуміння одне одного, позбавлене стереотипів.
Після її виступу Геннадій Білорицький додав, що у євреїв немає терміну Голокост, однак є слово «Шоах», яким позначається масове винищення семітів. Він ще раз заявив, що це в жодному випадку не шестимільйонна жертва народу за мир, це – загальна трагедія. «Нам не потрібен діалог на догматичні теми, тим паче на низовому рівні, що може призвести до численних конфліктів. Але нам потрібен діалог, який усуне безпідставні міфології між християнами та юдеями. Ми маємо думати не над проблемами минулого, а звернутись до подій сьогодення та майбутнього, оскільки наше завдання – не повторити помилок», – підсумував він.
Додамо, що крім Одеси та Києва, аналогічний захід заплановано провеcти і в Донецьку.
Тетяна МУХОМОРОВА
