12 листопада в Католицькому університеті бельгійського міста Левен (KULeuven) відбулася конференція під однойменною назвою, присвячена 150-літтю з дня народження митрополита.
Місце конференції було обрано не випадково, адже Левенський католицький університет – це один із найстаріших університетів в Європі, і Бельгія була одним із місць «екуменізму до екуменізму», де важливу роль відігравав митрополит.
Варто зауважити, що в Бельгії існує унікальний монастир бенедиктинського уставу, монахи якого водночас моляться в латинському і візантійському обрядах. Така ініціатива також народилася за натхненням митрополита Андрея, який у 1905 році виступив в Орієнтальному інституті в Римі і наголосив, що християнський схід і християнський захід найлегше зустрінуться в монашестві.
«Ця інтуїція отримала значний резонанс в душі одного бенедиктинського монаха, співпрацівника кардинала Мерсьє, який глибоко переживав питання християнського роз’єднання, о. Ламбера Бодуена. І вона втілилася в новаторському монашому проекті, який спочатку був в Аме, а потім монахи перенеслися до Шевтоню», – пояснив владика Борис Гудзяк, який взяв участь у конференції.
При монастирі був створений журнал «Еренікон», який виходить і досі. Через цей монастир багато людей пізнало християнський схід і він вплинув на позицію Отців Другого Ватиканського Собору щодо східних Церков.
Саме на вплив монахів Шевтоню щодо написання документів Собору звернув увагу у своїй доповіді професор систематичного богослов’я Левенського католицького університету Пітер де Мей. Професор Антуан Аржаковський, засновник Інституту екуменізму в УКУ у Львові, звернувся до історії стосунків між католицькою і православними Церквами, ролі УГКЦ та важливості примирення пам’ятей для примирення між Церквами.
«Нам варто уникати як сакралізації, так і десакралізації історії Церкви. Сакралізація не дозволяє визнавати помилки, а де сакралізація не дає повного розуміння Церкви як боголюдської інституції», – підкреслив професор Аржаковський. Професор Лювенського університету Аннмарі Маєр представила загальну візію єдності між християнами з католицької перспективи на основі документів Апостольської столиці, що є моделлю для сучасного екуменізму. Проте, на її думку, ці документи дають лише напрям, а не конкретні вказівки.
«Другий Ватиканський Собор добре прописав остаточну місію, але не надав конкретних напрямків щодо її втілення та щодо перехідної ситуації, у якій ми зараз перебуваємо», – зазначила професор Маєр. У конференції також взяли участь науковці зі Львова: директор Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас» Тарас Дзюбанський та отець УГКЦ Юрій Саквук.
Тарас Дзюбанський розповів про різні аспекти екуменічної діяльності митрополита Шептицького, проте наголосив, що важко називати цю діяльність екуменізмом, адже у той час, до Другого Ватиканського Собору, не існувало такого поняття чи моделі. О. Ю. Саквук розповів про роботу Київської студійної групи як однієї з ініціатив, що стала спадщиною екуменічної діяльності митрополита.
«Шевтонь, кардинал Мерсьє, зв’язки з Бельгією – це ще один доказ того, як діяльність митрополита Андрея, його комунікативність і готовність йти до іншого впливала на процеси у вселенській Церкві і світовому християнстві. Саме про ці речі говорили на конференції. Митрополит був одним із перших, хто символізував християнський схід для цієї частини світу. Це покликання для нас, і тому нам треба тут бути не зі сварками, дрібними претензіями чи бідами, а треба робити пропозиції, може малі, та цілісні і життєдайні, адже таке свідчення дає життя», – наголосив владика Борис Гудзяк.
Конференція закінчилася Архиєрейською Літургією в одній із церков Левена.
